рус eng укр
в Украине
Національна спілка фотохудожників України
горячая новость:20 лютого День Пам'яті Героїв Небесної Сотні!
Главная - Новости - Выставки - Едуард Странадко "ВИБРАНЕ" у Криворізькій міській виставковій залі
| 09 апреля 2016

Едуард Странадко "ВИБРАНЕ" у Криворізькій міській виставковій залі

Відео на https://www.youtube.com/watch?v=szM9ophBiQA

 

Зараз, попри численні виставки художньої фотографії не можна з однозначною впевненістю сказати, що фотографічна культура заполонила те місце, де повинно бути мистецтво. Теперішні фотографи у своїй боротьбі та перемогах над реальністю – нешкідливі толкієністи,  бо продукти цієї культури втратили життєздатність, перейшли в розряд домашнього музикування для невеличкої купки шанувальників.

Взагалі, будь-яка реальність є результатом схожим на колективне сновидіння. А якщо так, можна зібрати якусь групу ловців та продуцентів фотографічних сенсів та образів (особливо тепер, коли виникають ситуації переходу і невизначеності) що буде створювати свій окремий затішний чи жахливий світ.

Чому ж цей талант фотографа виявляється раптом затребуваним і важливим? Тому, що в культурі сучасного типу чи не кожна людина намагається бути собою - єдиною, неповторною, ні на кого не схожою. І в той же час болісно не розуміє, як це здійснити, переконуючись, що стати ні на кого не схожим можна лише стаючи схожим на когось. Для людини, чуйної до цього парадоксу, фотограф, з його послідовною іронічною позицією спостеригача, як раз і стає затребуваною моделлю поведінки, насолоди від круговерті яскравих безумних вражень. 

Сприйняття життя майже без жодних зусиль та на хвилі позитивно забарвленої емоції - це простір для гри уяви, середа і засіб виробництва духовних цінностей. Нехай навіть у вигляді клаптиків картону із зображенням. Це також ресурс, який фотографи відкрили і дуже активно використовують - інша справа, що він не нескінченний, як всі життєві ресурси. 

Странадку однаково чужі все відпрацьовані в суспільстві життєві стратегії. Найефективніша його стратегія – щоранку виходити в таємниче життя з готовністю зіткнутися з дивовижним. Де картинка, крім авторського задуму, повинна містити і порожнечу. Порожнеча провокує глядача самостійно дофантазувати роботу автора і зробить сприйняття багатозначним і додасть до твору інші звучання і відтінки. «Де немає картини, там картина», - давня догма в Китаї. Ефект «присутності відсутнього» пробуджує глядача до «мандрівки духу», вимагає домислити невимовне, уявити відсутнє, домалювати подумки те, що приховано за «хмаркою серпанку».

 

Наталія Скарлатті




  Коментарии (1)
 1 
Написал(а) Странадко Едуард, в 11:42 19.04.2016
Щиро дякую пану Андрію Самойлову та його вихованцям фотофакультету за організацію та формування експозиції моєї виставки!
Только зарегистрированные пользователи могут оставлять коментарии.
Пожалуйста зарегистрируйтесь или войдите в ваш аккаунт.


123